• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка психолога

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим важко зрозуміти. Це може бути лише їм зрозумілий сленг. Але і нас - дорослих – також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гірше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття і любов зрозумілою їм мовою.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це зрозуміють дорослі, дитина виросте доброю і щедрою.

Основне батьківське завдання – виховати зрілу та відповідальну людину. Але які риси ви не розвивали б у дитини, головне – виховувати з любов’ю.

Коли дитина впевнена у любові оточення, вона стає більш слухняною, допитливою. З цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам. Ця впевненість для нього – як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце.

Батьківська любов повинна бути безумовною. Але іноді ми не розуміємо, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.
2. Вони поводяться як діти.
3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.
4. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки і любимо дітей, незважаючи на їхні витівки, вони, подорослішавши, виправляються.
5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони втрачають впевненість у собі і не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить не можуть контролювати їх, поводитися по-дорослому.
6. Якщо, перш ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їх бачити, вони стануть невпевненими у собі: скільки не намагайся – вимоги надто високі, а в результаті – невпевненість, тривожність, занижена самооцінка, озлобленість.
7. Якщо ми любимо їх, незважаючи ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й н піддаватися тривозі.

Найголовніше – любити! Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її.

Основні способи, якими батьки виражають любов

1. Дотик. Одним з найважливіших виявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голівці, цілували, садовили на коліна. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами (я тебе люблю).
2. Слова-заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс. Пам’ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м’яко, навіть тоді, коли ви не задоволені. Слід менше вимагати від дитини. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки.
3. Час. Це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені», «мені подобається бути с тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме для того, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сімї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машин, допомога на дачі. Які б заклопотані ви не були, хоча б кілька годин на тиждень приділіть не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а насамперед своїй дитині.
4. Подарунок. Це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам’ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо, ви хочете віддячити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її – хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Подарунки не обов’язково купувати. Подарунком може стати все що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір’їнка, горішок. Головне придумати, як його подарувати.
5. Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до 18 років)контракту, що передбачає ненормований робочий день. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків – почути їх і відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її сповнюється люблю. Якщо батьки буркотять і сварять дитину, така допомога її не тішить. Допомагати дітям – не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми справді багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різну мову нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту мову (дотик, слова-заохочення, час, подарунки, допомога), яка розчулить серце дитини.